Медіа

Версія для друку

21 липня 2018 о 18:47



Анатолій Гриценко: «Посадки»? Будуть!»

"Перший непрохідний" - слоган, який міцно закріпився за Анатолієм Гриценком. Парадокс: в міжвиборчий період він сам та його партія "Громадянська позиція" демонструють стабільно високі рейтинги, тоді як - на етапі кампанії - показників не завжди вистачає навіть для проходження до ВР (що сталося в 2014-му). Однак, видається, цього разу буде інакше. Останні президентські рейтинги свідчать: Анатолій Гриценко випереджає чинного главу держави Петра Порошенка та наздоганяє Юлію Тимошенко. Відтак, Гриценко має - станом на сьогодні - всі шанси не просто потрапити в другий тур, але й здобути вирішальну перемогу.

Чи готовий він сам до цього? А його команда? Із кого вона складається? Чого очікувати від кандидата-Гриценка та від Гриценка-Президента? LB.ua зустрівся з Анатолієм Степановичем, аби задати йому всі ці та багато інших питань - від економічної політики, відносин з олігархами до планів мирного врегулювання на Донбасі. Розмова вийшла справді "програмною".

Відтак, ми розділили її на дві частини. Перша - більш "політична". Друга - більш "світоглядна", присвячена, в тому числі, проблематиці "війни і миру". Сьогодні представляємо до уваги наших читачів першу частину. Другу очікуйте незабаром.

Журналісти Соня Кошкінка та Олег Базар, фото Макс Левін



«Громадянська позиція» – партія, де не платять грошей»

Соня Кошкіна: Згідно з актуальними рейтингами, ви – один з потенційних фаворитів майбутньої президентської гонки. Ще у 2016-му – за два роки до старту кампанії - дослідження Інституту Горшеніна показувало вам 10%. Чи ви вже свідомі того, що можете вийти в другий тур?


Ви знаєте наш шлях. «Громадянська позиція» утворилася на рубежі 2010-го року. Ми дуже повільно, непросто, з великими зусиллями виходили на рівень 1-3%. Тому ясно, що це (зростання рейтингу, – LB.ua) додало впевненості самій команді.


Загалом мене турбує – так само, як і вас, мабуть – загальний рівень зневіри людей. Він проявляється не тільки у ставленні до влади, а й в оцінці усіх інших потенційних учасників президентських чи парламентських виборів. Немає домінантної підтримки ні в кого. Тому от ці числа (показники рейтингів, – LB.ua.), які зараз є, це – тренд, тенденція. Вона показує, що до нас наразі більше уваги, а отже це накладає більше відповідальності.


С.К.: Цікаво, що попри те, що ви у політиці давно - були й депутатом, і міністром оборони – вас досі сприймають як «нове обличчя».


Роботу в уряді я завершив 12 років тому. Ми не потрапили в парламент в 2014 році, і для багатьох партійців, відверто, це було розчаруванням. А зараз, дивлячись назад і вперед, думаю, що, можливо, то божа ласка, насправді. Тому що зараз ставлення до тих, хто при владі, після того як знецінилося все, заради чого виходили на Майдан, жахливе. І воно ставить на один рівень (із владою, - LB.ua.) навіть нормальних, чесних, з морально новою якістю людей в парламенті. Мені шкода їх. Цих людей десь п’ятдесят в парламенті, і вони ні на що не впливають, але намагаються тримати планку.

С.К.: Хороший результат – навіть, друге чи третє місце на президентських – дасть змогу завести свою фракцію у Верховну Раду.

Треба змінювати ситуацію в країні. І ця зміна почнеться саме з президентських виборів. Чому саме? От вирішення проблеми миру – ключове завдання президента. Як і боротьба з корупцією, зміцнення сфери безпеки в усіх вимірах, не тільки оборони, зовнішня політика.

Тому якщо у вас склалося таке відчуття (щодо парламентських, - LB.ua.), я одразу заперечу. Повірте, я був в парламенті. Мені особисто, це не цікаво. Я людина, скоріше, дії, державного менеджменту. І бути одним з (багатьох, – LB.ua), мати фракцію, яка не впливає – це вже було.

С.К.: От з останньою тезою – про ні на що не впливає – посперечаюся уже я. Великою є вірогідність: в наступну Раду зайде значна кількість невеликих фракції. Відтак сформувати коаліцію буде складно і навіть 10 голосів матимуть вплив.

Ми знаходимося у точці біфуркації. Це відчувається в усіх вимірах. Ми маємо мільйони людей, які залишають країну через внутрішню зневіру. Слово корупція звучить сьогодні вже без жодних дипломатичних реверансів, набагато твердіше, ніж звучало в часи режиму Януковича. Тому президентські вибори є ключовими. І ясна річ, щоб здійснити владу в країні такого масштабу, треба мати синергію на всіх рівнях.

З огляду на чинну Конституцію, уряд формуватиме парламентська коаліція за участі президента. Там є і формальна його квота, і неформальні можливості. Це важливо. Так само важливий і місцевий рівень. Тому що за останні три роки і ресурси, які розподіляються на місцях, і повноваження, зросли. Тобто має бути синергія. І тому команда, яка створюється, вона не під президента, не під президента Гриценка, а для зміни ситуації в країні. Звучить пафосно, але ця мотивація є ключовою.

Олег Базар: Ви кілька разів повторили «моя команда». Хто ваша команда? Адже «Громадянська позиція» не справляє враження потужної партії з великим кадровим потенціалом.

Спочатку буде загальна частина, а потім конкретно. Якщо подивитися ширше, в світі немає вимоги щодо представлення команди чи формування команди до етапу перемоги. Хто знав команду Макрона? Меркель прийшла з однією командою, а в коаліцію увійшла інша…

О.Б.: Перепрошую, але Меркель – представник потужної політичної сили, з розгалуженою партійною структурою і сотнями тисяч членів. Про «Громадянську позицію» цього не можна сказати. На публічному рівні – це є партія однієї людини.

Якщо формально глянути на дані, які є в НАЗК або в реєстраційних органах, ви побачите, що ми присутні в усіх областях. У більшості областей – в усіх районах. Є регіони, де ми сильніші, де слабші. Але треба розуміти: «Громадянська позиція» – це партія, в якій не платять грошей. На відміну від багатьох. У нас немає централізованого фінансування, у нас люди, які виконують керівну партійну роботу, не отримують заробітної плати. Я її не отримую, не отримують обласні керівники тощо.

Подивіться на склад парламенту. Скільки реальних партій, розгалужених, на той момент (під час виборів 2014 року, – LB.ua) пройшли в парламент? Лише одна –«Батьківщина». Всі решта – ні. «Опоблок» – це не партія, уламки Партії регіонів.

… Разом з тим, я був би нещирий, якби сказав, що «Громадянська позиція» може своїми силами провести загальнонаціональну переможну кампанію. І був би нещирим, якби сказав, що «Громадянська позиція» має кадровий потенціал і може самостійно сформувати уряд. Але я був би так само нечесний і перед собою, і перед партійцями, якби я не сказав, що в нас є кандидати, які можуть бути міністрами, люди, які можуть працювати на обласному рівні. Ви сказали, що бачите лише переважно мене. Це правда. Але в нас телевізор дає бачення. Наші люди відомі в регіонах, але їх не було на центральних каналах, їм важко пробитись.

С.К.: Де саме в регіонах «Громадянська позиція» має найсильніші організації?

Найпотужніша наша організація - не тільки за кількістю членів, за результатом на місцевих виборах, але й за спроможністю ефективно працювати – у Львівській, Тернопільській, Волинській, Івано-Франківській областях. За останні півтора року посилені організації в Кіровоградській, Херсонській, Полтавській і Хмельницькій областях.

С.К.: Де є проблеми?

Організаційно – це Одеська область, Миколаївська, Сумська, Запорізька, з певними застереженнями Дніпропетровська. Там ми посилюємося.



«Якщо за підсумками першого туру буде невеличка відстань між першим і другим місцем, результат можна «зарубати» на рівні адмінсудів»


О.Б.: Від якості партійних кадрів та розгалуженості мережі залежатиме захист результатів виборів. Не маєте представників на дільницях – чи не половина ваших голосів ризикує бути вкраденою.

Можна з вами частково не погодитись?

О.Б.: Спробуйте.

Ми проходили через вибори, і можу сказати, що Петра Порошенка обрали без фальсифікацій, одразу в першому турі. Останні парламентські вибори пройшли абсолютно прозоро, з правильним підрахунком. «Народний фронт» вийшов на перше місце, «БПП-Солідарність» – на друге. Немає вже таких масових фальсифікацій на етапі підрахунку голосів.

Є інша проблема – захисту результатів. Адже фальсифікації проходять до дільниці – це купівля/продаж (голосів, – LB.ua). І це не захист результатів, а захист від їх спотворення.

Я розумію, з ким доведеться боротися на президентських виборах. Розумію вартість цього крісла для чинного президента. Розумію мотивацію Юлії Володимирівни Тимошенко. Тому захист результатів чи оскарження результатів ми передбачаємо.

Набагато серйозніша загроза – це адмінсуди. Якщо за підсумками першого туру буде невеличка відстань між першим і другим місцем, можна «зарубати» (результат, – LB.ua) на рівні адмінсудів. Ми ж бачили, як Юлія Володимирівна захищала свої результати у 2010 році, хоча знала, що програла. Але боролася там ( у суді, – LB.ua) до кінця і навіть далі. Я просто передбачаю, що можуть бути проблеми.

С.К.: Як захистити свій результат?

Захищати можна те, що донесено. Тому зараз ми зупинимося на цьому етапі (тим більше, що виборів ще немає) – просто на спілкуванні з людьми через різні доступні нам канали. Щоб люди повірили в правильність нашої оцінки проблем і переконалися, що ми можемо їх вирішити. Інакше не буде, що красти і що захищати.

Дві ключові загрози я назвав: організовані купівля-продаж голосів ще до голосування і оскарження результатів - з тупим їх нищенням - на рівні адмінсуду. В першому випадку ключовою фігурою є Аваков Арсен Борисович, котрий як міністр формує і реалізовує політику в сфері внутрішньої безпеки. Я сприймаю як позитивний сигнал те, що Аваков ініціював законодавче посилення кримінальної відповідальності за будь-які факти, пов’язані з цим негативним напрямом. Я звертаюся – через розмову з вами – публічно до нього ще раз. І, очевидно, проведу і непублічну зустріч. Тому що незалежно від того, як, хто і до кого ставиться, міністр повинен забезпечити дотримання закону. Чи може Нацполіція виявить ці схеми? Може. І повинна. Чи виявляла вона їх дотепер? Скажімо так, делікатно, з дуже обмеженою ефективністю.

Друга частина стосується судів. Ми знаємо, що в ході проведення судової реформи чинний президент зберіг за собою вплив (на призначення суддів, – LB.ua) до 2019-го року. Насправді, це жорсткий розрахунок: мовляв, допоки я є, щоб усе було забезпечено, а далі побачимо. Є відомі прізвища з президентської фракції, які до того залучені. Я не очікую, що Петро Порошенко, який і сам буде учасником президентської гонки – можливо, не буде, але станом на сьогодні виглядає так, що буде – дотримуватиметься Конституції як її гарант.

С.К.: Ви теж думаєте, що він, можливо, не буде балотуватися?

Станом на сьогодні - буде. Але якщо він побачить, що може закінчити з тим результатом, з яким закінчив Віктор Ющенко… Але це буде його рішення.



«Чи збираюсь я, наприклад, повечеряти з Ахметовим чи Коломойським, Фірташем, ще з кимось? Коротка відповідь: ні»


С.К.: Ще один важливий електоральний чинник – олігархи. Точніше їх ставки, які ніколи не бувають однозначними. Чи ви вже мали зустрічі з кимось із них?

Ні. Але сигнали через других-третіх осіб я отримую.

С.К.: Розкажіть.

Хіба що не називаючи прізвищ... Скажімо так, вони зрозуміли для себе, що не хочуть бачити Порошенка при владі. Кожний зі своїх причин. Це - перше. Друге. Вони - як мені передають другі-треті особи - зацікавилися кількома моїми публічними виступами, де я говорив, що олігархату в Україні не буде. А великий бізнес, який сплачує податки, який не фінансує фракції, суди, прокуратури тощо, буде.

Я сказав чітко і зараз у вас повторюю: ні я, ніхто від мене, ніколи ні до кого з них не прийде. Це ж стосується бізнесів наступного рівня - аж до найнижчого - з пропозицією чи вимогою віддати долю, «обілєтіть», чим займалися інші президенти…

С.К.: Займаються чи займалися?

Займалися. І чинний займається.

Так от, при мені таких пропозицій не буде. Якщо працюють в рамках закону і сплачують податки в Україні, всі спатимуть спокійно. Ось їм мій меседж. Ба більше, увесь бізнес, зокрема й найбільший, страждає від того, що країна декапіталізована. Ми з вами нічого не варті практично. Ваша робота, моя робота, вартість нашої землі, будівель, воно все декапіталізовано в 5-7, а дещо і в 10 разів. І тому, якщо приходить влада, яка встановлює нормальний суд, а не суд для когось, нормальну митницю, можливість вкласти гроші і їх отримати, можливість посіяти і самому зібрати, а не втратити через рейдерство, то ми всі збільшимося у своїх статках. У тому числі бізнес.

С.К.: Ця частина вашої промови дуже сподобалася б Рінату Ахметову. Чи не улюблена його фраза: «Успіх країни – це і мій успіх».

Ахметова я востаннє бачив наживо десь в 2006 чи в 2005 році.

О.Б.: А інших важковаговиків?

Коломойського на власні очі не бачив ніколи і ми ніколи не спілкувався ні телефоном, ні через СМС. Але його канал нас, «Громадянську позицію», системно нищив і мені було зрозуміло, що це є замовлення Петра Олексійовича. Я йому, Петру Олексійовичу, це в очі сказав. Відтоді ми з ним не спілкуємося.

… Фірташа ніколи в очі не бачив. Кого ще? Льовочкіна не називали.

О.Б.: Льовочкін нещодавно публічно заявив, що ви – за умови здійснення певних кроків – можете перемогти.

С.К.: Та й взагалі відгукувався аж надто комплементарно. Що, в його виконанні, м’яко кажучи, дивно.

Якщо ви прочитали інтерв’ю Льовочкіна, там він сказав, що йому подобається Юлія Володимирівна Тимошенко. Саме подобається. По мені він сказав, що я реально перемагаю в другому турі всіх. Сказана правда. Але уподобання пролунало у бік Тимошенко.

Тим не менш, даю відповідь по Льовочкіну. Наживо бачив його востаннє у році 2011-му, коли Віктор Янукович приходив щось представляти у парламенті, і Льовочкін сидів в ложі як голова Адміністрації. Хто каже, що я - проект Льовочкіна, давайте, перевірте коли я востаннє був на «Інтері». Підкажу: жовтень 2014 року. Все. Історію про Льовочкіна можна забути.

… Я вже був «проектом» Америки, Путіна, Сороса. Якщо ще хтось згадає Ахметова і Коломойського, то нам вдалося неосяжне – об’єднати навколо себе підтримку всього українського бізнесу і всього світу (сміється, - LB.ua.)

С.К.: Пінчука ще забули.

З Пінчуком я зустрічаюся частіше. Пінчук проводить велику громадську роботу, зокрема різні конференції. Остання була в закритому режимі, там було чоловік 40, зокрема з державних установ, стосувалася боротьби з кібернетичними атаками, фейками. Я там виступав.

С.К.: Ми питаємо про неформальну комунікацію.

Я дам вам пряму відповідь, але ще раз хочу уточнити. Людей найбільше турбує, чи є у мене узяті перед кимось зобов’язання, які обмежують в прийнятті тих рішень, які я обіцяю втілити. Немає і не буде таких зобов’язань. Люди можуть бути абсолютно спокійні. Ясна річ, що вони не побачать на наших виборах тих грошей, які співставні з грошима інших штабів. Принаймні, двох або трьох.

С.К.: Але ж слід визнати, що без підтримки великого капіталу майже неможливо виграти президентські вибори.

Ви це сказали. Далі має бути запитання: чи збираюсь я, наприклад, повечеряти з Ахметовим чи Коломойським, Фірташем, ще з кимось? Коротка відповідь: ні.

С.К.: А якщо вони самі запросять на розмову, коротка відповідь – «так»?

Я дуже добре подумаю.

… Хочу додати трохи позитиву. Протягом останніх місяця-півтора я мав можливість поспілкуватися з тим, кого відносять до категорії «середній плюс» бізнес. Люди різних сфер і калібрів. Обіг їхніх компаній і корпорацій вимірюється, скажімо, мільярдами гривень чи десятками мільярдів гривень. Серйозні люди. Я був приємно здивований. Жоден з них, жоден з тих, хто виявив інтерес та готовність фінансувати кампанію, не поставив зобов’язань.

С.К.: Вже була готовність фінансувати кампанію?

Так.

С.К.: Вони самі до вас прийшли?

Це було ініційовано групою бізнесових асоціацій. Вони запросили мене поговорити про моє бачення економіки, проблем боротьби з корупцією, дерегуляції, податкової системи тощо. Після того були ініційовані зустрічі. Хтось напряму, хтось подав через організаторів сигнал, що хотів би зустрітись.

О.Б.: Як ви оцінюєте стан країни, у якій рейтинг Володимира Зеленського – коміка з телешоу – співмірний з лідерами президентської гонки. Що взагалі у людей в головах?

У людей в головах гостре відчуття несправедливості. Гостре відчуття небезпеки в усіх вимірах – небезпеки тримати гроші в банку, пити воду, фізичної небезпеки. Страшенне розчарування уже після другого Майдану. І все це все треба здолати.

Насправді, це – відображення пошуку, коли з’являються нові прізвища, ще з такого середовища. Відображення пошуку чогось нового. Іншого. Я це так сприймаю. Але потім спостерігаю за дискусією – і публічною, і в спілкуванні з людьми: звучить класно, а як починають розкладати, наприклад, Зеленський як верховний головнокомандувач, як головний дипломат, який на рівних веде розмову з Трампом, з Меркель, Макроном, Зеленський як борець з корупцією… Хто буде фінансувати його кампанію?

С.К.: Хто буде фінансувати, це і так зрозуміло.

Це ви знаєте, а люди не всі знають. Тому важливо, що ви, інші, пояснюєте. Бо потім настає усвідомлення, що когось в рейтинги ставлять свідомо. Як от Вакарчука поставив Ігор Гринів (народний депутат з фракції БПП, якого називають головним технологом Петра Порошенка, – LB.ua). Просто, щоб «спалити». Ще хтось – ми здогадуємося хто – вкинув Іво Бобула. Пізніше ще з десяток «вкинуть».

С.К.: Про Ігоря Гриніва знаєте чи думаєте, що то є його рук справа?

Знаю.



«Якщо від лібералів-демократів піде десять кандидатів, то вибір зведеться до двох прізвищ – Порошенко і Тимошенко»


С.К.: Ваші шанси суттєво зростуть, якщо вас підтримають інші потенційні учасники президентської гонки, близькі ідеологічно. Вакарчук от, Садовий?

Якщо від цієї ліберально-демократичної опозиції, як її називають, чи з парламентською її частиною (наприклад, ми близькі за цінностями із «Самопоміччю»), чи з громадськими діячами, котрі б могли претендувати, піде десять кандидатів, вибір всієї країни зведеться до двох прізвищ – Порошенко і Тимошенко. І цей вибір виглядає надто вузьким для такої потужної країни. Але дуже багато людей в цьому випадку або не підуть на вибори, або просто покрутять пальцем біля скроні, мовляв, ідіоти-гетьмани не змогли зробити так, щоб наш виборчий бюлетень не був метровим, не змогли показати спроможність об’єднуватися.

С.К.: Давайте конкретніше.

Хочу підкреслити: моє глибоке переконання, що має бути один кандидат (від демократичних опозиційних сил, – LB.ua). І це переконання вперше було озвучено після того, як в пресу пішло фото: 3 березня 2017 року – з першої зустрічі, на якій, крім мене, були присутні Андрій Садовий, Михайло Саакашвілі, Василь Гацько (співголова партії «Демократичний альянс», – LB.ua). Потім коло людей, з якими проводились переговори, консультації, розмови, як завгодно, розширилось до Дмитра Добродомова (лідер партії «Народний контроль», – LB.ua), Миколи Катеринчука (лідер «Європейської партії», – LB.ua), «Сили людей» та інших в різних форматах. Ще тоді я сказав, що це треба зробити.

Чому я на цьому наголошую? Тому що зараз ви говорите зі мною в ситуації, коли прізвище другої людини в рейтингах Анатолій Гриценко, а не Андрій Садовий. Дехто каже: «Ага, зараз у нього є шанс, тому він навколо себе об’єднує». Ні. Я вважав, що треба об’єднатися навіть тоді, коли шансу в мене не було. І ця позиція чесна, послідовна, і партнери це визнають.

Але чи буде це зроблено? Сто, тисячу відсотків, що я і наша партія докладемо зусиль. І це вже дає результати – від розмов ми перейшли до об’єднання. Єгор Фірсов і його політична сила «Альтернатива» уже в «Громадянській позиції», з нашими партквитками. І працюють і в Донецьку, і в Хмельницьку, і у Полтаві, і в Миколаєві. «Народний контроль» теж уже з нами.

С.К.: Це нагадує більше об’єднання під парламентські вибори, а не президентські.

Ні. 21 травня ми представили свою платформу у Львові і чітко сказали, що ця команда висуне одного кандидата на президентські вибори, одного кандидата на пост голови ВР, одного - на прем’єр-міністра. В цьому плані ми домовилися. Далі буде.

С.К.: Ви потужно стартували. Але є ризик, що до безпосереднього початку активної передвиборчої кампанії ваш рейтинг може «просісти». В такому випадку чи готові підтримати більш рейтингового кандидата від демократичних сил?

Не знаю, звідки висновок, що ми потужно стартували. Якщо ви маєте на увазі соціологію, яку оприлюднили в квітні, то я її особисто бачив ще з лютого.

С.К.: Я її бачила ще з 2016 року. Питання не в тому.

Якщо станеться так, що, наприклад, на початок виборів шансів у Андрія Садового буде більше, значить піде Андрій Садовий, і я його підтримаю. Я йому це сказав в очі 3 березня і говорю це зараз постійно. Моя позиція не змінюється.

Але оскільки вибори – це величезна машина, умовно 28 тисяч дільниць, треба підготувати людей. Провести курси з підготовки, або вони знали законодавство, порядок правильних дій, як протидіяти неправильним діям. Треба розвернути штаби для того, щоб працювало це все як одна цілісна машина. Це є величезна робота. Плюс треба зібрати ресурси – людські, розумові, медійні, фінансові тощо. Тому треба бути відповідальним, і рішення приймати на рубежі вересня. У нас умовно три місяці для прийняття цього рішення. Я готовий пройти цей шлях. Я розумію, що він складний, небезпечний. Якщо хтось інший, не знаю, проявить за цей час більш переконливу готовність і раптом буде першим або другим в рейтингу, повірте, людина на прізвище Анатолій Гриценко не буде «лежачим поліцейським», котрий зупинить зміни в країні, це 100%.

«Станом на сьогодні головний конкурент – Юлія Тимошенко»


С.К.: Хто є головним вашим конкурентом?

Ви будете здивовані. Виборчу кампанію ми будемо будувати, як і раніше, розказуючи про себе, про наші плани. Витрачати час на якісь перепалки з іншими не хочу і не буду. В даному випадку можу говорити від себе, від першої особи. Оскільки це персональна кампанія. Якби партійна, ми б партією приймали рішення.

С.К.: Все ж таки, хто основний конкурент: Тимошенко, Порошенко чи Бойко?

Станом на сьогодні - це Юлія Тимошенко. Зміниться ситуація, буде інша людина. Але від того наша переконаність чи смисл того, з чим ми йдемо, абсолютно не змінюється.

С.К.: Ми розуміємо приблизний портрет виборця Юлії Тимошенко, виборця Петра Порошенка. Хто є ваш виборець?

Якщо взяти соціологію, то наш виборець – за попередніми кампаніями, бо зараз ситуація змінюється, – це категорія «сорок плюс». Переважно люди середнього і старшого віку. І плюс у тому, що вони голосують.

Ми, ясна річ, будемо намагатися достукуватися до всіх, і до молоді також. Відсоток жінок, чоловіків, приблизно однаковий. Це люди, які небайдужі. Вони з різних середовищ, різного статку, але переважно мають спеціальну-технічну або вищу освіту. Це люди, які живуть в обласних центрах або містах обласного підпорядкування. І я одразу скажу – це вже моя оцінка – що на попередніх кампаніях ми не могли достукатися далі, дійти до села. Через брак людей, через брак ресурсів, через брак часу – причин багато. Ми домашнє завдання для себе виконали. І те, що можна буде зробити, зробимо. Але так само ми розуміємо, що шлях об'єднання дозволяє використати можливості людей, які об'єднуються.

Наразі ситуація відмінна від того, що було на попередніх виборах. Ми бачимо з опитувань, як, власне, і ви, що кількість тих, хто не визначився, зменшується. Ви сказали, що вам зрозуміло, хто був виборцем Порошенка. А от мені не зрозуміло. Тому що в нього ніколи не було ядра. Це люди, які повелися на технології Гриніва: мовляв, або оберіть Порошенка в першому турі, або кров і війна. Більша частина тих людей уже відійшла.

Це щодо виборців Порошенка. Ще були виборці Яценюка, партія якого набрала понад 22 відсотки. А зараз ви знаєте їхній рейтинг? Ці люди (котрі голосували за Яценюка, – LB.ua) так само себе шукають, і багато хто знаходить у нас. Очевидно, до нас не перейдуть ті, хто по життю підтримував таких, як Ляшко чи Каплін.

С.К.: Чи ті, хто підтримує «Опоблок».

З «Опоблоком» трошки інша ситуація. Ви знаєте, я нещодавно проїхав півднем і мав серйозні розмови, зокрема й офіційні. Наприклад, в Торгово-промисловій палаті в Херсонській області. Коли я побачив склад (учасників зустрічі, – LB.ua), там мало хто – в політичному сенсі – належав до категорії «помаранчевих», якщо говорити термінами російських технологій, котрі у 2004 році поділили країну. Там завжди практично домінувала база підтримки Партії регіонів чи КПУ. Але на нашій зустрічі зал був повністю заповнений. Ми знайшли абсолютне порозуміння, нас проводжали аплодисментами, бажали успіхів у перемозі. Причому прийшли такі «стовпи» області у фінансовому плані. Люди шукають. Вони втомилися.

Я з деякими очільниками «Опоблоку» зустрічаюся інколи, коли приходжу на ефір. І вони кажуть прямо в очі: «Знаєте, очевидно, я навіть за вас проголосую. Я хочу, щоб влада була, в решті решт, чесною. Я не хочу, щоб то один з одним забарвленням, то інший вирішив стати найбагатшою людиною в країні і потім нас общипував і не давав можливості нормально працювати».

О.Б.: Тобто ви для них менша небезпека у порівнянні з Тимошенко і Порошенком?

Небезпеку в мені можуть бачити лише ті люди, які не належать до категорії підприємців. Якщо ми говоримо про бізнес. Тобто ті, хто хоче утримати монопольні схеми або монопольний доступ чи то до умов приватизації, чи до бізнесу, вони точно відчувають небезпеку.

«Є люди, які можуть бути класними професіоналами, але при цьому щотижня в Москві»


С.К.: При вас «посадки» будуть?


«Посадки»? Будуть. Це будуть «посадки» через суд. Але нам треба провести риску відповідальності. Люди забувають, що ще в січні 2016-го року, понад два роки тому, я дав покази прокуратурі. Ініціативні.


С.К.: Про 11 високопосадовців (які за версією Анатолія Гриценка винні у втраті Криму і частини Донбасу, – LB.ua).

От ті люди, на мій погляд, уже давно повинні були піти під суд, якби генпрокурором був не кум і якби система не стримувала виконання закону.


С.К.: Саме тому ми і запитували про вашу команду. Люди, голосуючи за вас, мають розуміти, хто прийде з вами.

Я даю пряму відповідь на ваше питання. Ми знаємо конституційні повноваження президента. Знаємо кадрові позиції, які він або призначає, або вносить. До них належать голова Нацбанку, генеральний прокурор, голова СБУ, міністр закордонних справ, міністр оборони. Пряме призначення – начальник Генштабу, секретар РНБО, голова Адміністрації. Плюс тепер ще з’явилася НКРЕКП (Верховна Рада дозволила Президенту в особливих випадках призначити членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, – LB.ua). Коли я кажу про ключові кадрові призначення, цих людей я представлю. Коли почнуться президентські вибори, ви їх побачите.


С.К.: Ви можете назвати прізвище «свого» прем’єр-міністра?

Ні, не можу. Тому що президент має бути гарантом Конституції. І якщо ми поважаємо її не тільки на словах, то ми розуміємо, що кандидатуру прем’єра пропонує парламент. Парламентська коаліція.


С.К.: Це зрозуміло. Але президент може, скажімо, симпатизувати тому чи іншому кандидатові.

Ми говорили вже про об’єднання зусиль. І про те, що від нашого об’єднання, від нашої платформи буде висунута одна кандидатура і на президента, і на прем’єр-міністра, і на голову ВР. Якби зараз, наприклад, подзвонив Андрій Іванович Садовий і сказав: «Ми прийняли рішення - входимо в одну команду і йдемо вперед». І «Самопоміч», як умова для того, щоб ми об’єдналися, висуває на пост прем’єр-міністра свою кандидатуру, моя відповідь була б «так», я підтримую цю кандидатуру.


С.К.: Того, хто перший запропонує об’єднати зусилля?

Ні, не першим. Для мене і для країни важливо, щоб це був професіонал, який має досвід в сфері державного управління. Щоб це був патріот. І людина моральна. От три речі. І тільки в цій системі координат. Тому що є люди, які можуть бути класними професіоналами, але при цьому щотижня в Москві. Або мають кримінальні якісь, схемні історії. От такі не будуть точно.


ДАЛІ БУДЕ…






Повернутися до переліку



« Липень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Украина онлайн