Вдвічі молодшу Аньку гра в «Го» ще мало цікавить, відтак наполягла (а вона в тата і вміє це робитиJ) на поході в кінотеатр. Попкорн і соки – це святе. А потім переглянули мультфільм «Вперед і вгору».

Добрий, веселий, дотепний, пригодницький, трохи сумний. Прекрасний фільм, який, повірте, варто подивитися усією родиною.

Фільм про молодість, про мрію і про пригоду. Молодість, яка у кожного з нас у душі, незалежно від віку.

Про мрію і про пригоду, які очікують на нас і зненацька можуть перевернути все наше життя. Якщо не пропустимо свій шанс і якщо вистачить сміливості підняти голову догори над розміреним щоденним життям.

Про людяність і людські стосунки. Коли ми не завжди шануємо увагою одне одного, і дітей, і батьків. Коли за буденними проблемами, нібито такими важливими, що поглинають нас цілком, ми пропускаємо у житті щось набагато важливіше.

І як потім сумуємо, коли вже не повернеш назад втрачене, не так прожите. Коли вже немає з нами людини, яка, здавалося, завжди буде поряд. І як це важко і сумно, але вже нічого не зміниш і не виправиш.

У цьому фільмі людяність, добро і кохання – перемогли. Мрія здійснилася. Для цього довелося пройти через складні випробування. Часом на розрив – характерів, усталених звичок, поглядів і цінностей життя.

Зараз улітку, коли з’явиться можливість короткого відпочинку, побудьте разом з дітьми, з батьками. Щоб не відчували порожнечі – коли рано-вранці біжимо на роботу, діти ще сплять, а повертаємося затемна, коли вони вже сплять. Знайдіть час вислухати і почути, це так важливо. Для кожного з нас. 

Особливо зараз, коли всім важко. Коли внутрішня і світова кризи перевіряють нас на міцність – державу, економіку, банк, підприємство, сім’ю, просто людські стосунки. Звернімо увагу одне на одного, на тих, хто поруч.