Я відкрив цей блог першим записом півтора роки тому, в січні 2009-го. Для прямого спілкування з Вами. Для обміну думками, оцінками ситуації, свіжими ідеями. Запросив до відкритої, конструктивної дискусії. З того часу на блозі розміщено вже 118 моїх записів, а Ваших коментів – понад 17 тисяч!

Але останнім часом чомусь виникли питання щодо нібито цензури на сайті, обмеження свободи слова, відмови в розміщенні окремих коментів. Настав час розставити крапки над «і»…

Перше. Я, Анатолій Гриценко – перед Вами. Справжній. Я сам пишу тексти на блог, сам пишу коменти, не передоручаючи це помічникам. Ставлю свій підпис. Пишу чесно і правдиво. За свої слова несу відповідальність. На сайті тисячі матеріалів – про моє минуле, сьогодення, про мою роботу, і все це доступно для Вас. На сайті тисячі моїх прямих відповідей на Ваші питання. Відвертих і чесних.

Друге. Я, Анатолій Гриценко – перед Вами відкритий. Буквально.  Кожен з Вас може контактувати зі мною: через блог, листи на сайт, листи на електронну скриньку, через мобільний телефон, номер якого Вам також відомий. Ступінь відкритості безпрецедентна. Жоден інший політик такого рівня, а тим більше з числа кандидатів у президенти, так перед Вами не відкрився.

Третє. Крім цього сайту, мої матеріали розміщуються на багатьох інших. Можете почитати тамтешні форуми, знайдете що завгодно: бруд, мат, погрози, хамство – на мою адресу, дружини, дітей... То чужий дім, і не я там визначаю правила. А мій сайт – це мій дім, куди я Вас запрошую. І у своєму домі, вважаю, маю право розраховувати на порядність гостей, тобто кожного з Вас. Порядність не означає лояльність. Розумні опоненти і однодумці це вже зрозуміли.

Четверте. Для Вас не секрет, що на політичних форумах у дві-три зміни «працюють» боти, на зарплаті і за графіком партійних штабів, і саме вони заливають форуми брудом. На мене боти не працюють, і чужим тут, на моєму сайті – місця не буде. Завдяки нашим з Вами зусиллям, цей сайт займає перші місця (часто – перше ) в рейтингу політичних сайтів України. За цим високим показником – визнання інформативності та актуальності матеріалів, рівня і тону дискусії, високого IQ її учасників. Маємо все це шанувати. І оберігати!

П’яте. На відміну від мене, дуже мало з Вас виходять на форум відкрито, принаймні називаючи своє прізвище та ім’я. Переважна ж більшість – сховані за ніками. Маєте право. Хоча, звичайно, я би віддав перевагу відкритому, прямому спілкуванню. Водночас розумію, що у мережі вже склалися певні неписані правила, тож я їх сприймаю: добре, будьте закритими за ніки, але – тоді давайте не будемо заходити за межу. Межу моралі, гідності, порядності.

Шосте. Як на мене, КРИТЕРІЄМ порядності на форумі має бути наступне: кожен має право говорити (писати) у закритому режимі, ховаючись за ніком, лише те, що зможе сказати людині в очі, при особистому спілкуванні. Просто і зрозуміло. А коли за очі пишуть те, що страшно або соромно сказати наживо – то вже непорядно. Я сам можу на сайті критикувати чи негативно оцінювати чиїсь дії, в тому числі високих посадовців, але те ж саме (або й більше) казав і казатиму їм прямо, дивлячись у вічі. Будь-кому – Януковичу, Азарову, Тимошенко, Стельмаху, Медведьку, Хорошковському…

Сьоме. На цьому сайті шануються свіжі ідеї, оцінки, пропозиції, альтернативні точки зору і підходи. На цьому сайті не місце для бруду, брехні, образ, розпалювання ворожнечі.

Нарешті, щоб уточнити позиції, або розвинути і спробувати реалізувати висловлені тут пропозиції з десятками форумчан ми переписувалися, або зустрічалися наживо у мене в офісі. Зустрічався і з тими, хто з якихось причин не повірив тому, що я написав, або категорично заперечував якусь із моїх принципових позицій. Я не боюся іншої думки, чи незгоди з моєю, готовий слухати Вас, дослуховуватися або переконувати. Але коли людина, ховаючись за маскою, свідомо пише неправду, або поливає брудом і при цьому боїться подивитися в очі – таких "гостей" з дому виставляють. Крапка. Хоче хтось із Вас зустрітися, щось обговорити зі мною більш детально? Дайте знати і така зустріч відбудеться.